Розлучення, спадщина та тисячі кілометрів між ними: як Каріна Дюваль вирішує юридичні питання по обидва боки океану

Переїзд до США не завжди означає, що у вас починається життя із чистого аркуша. Розлучення, спадок чи стара квартира можуть раптово "повернути" людину в іншу країну - з її законами, документами та процедурами. У таких історіях один пропущений аспект часто визначає результат справи. З подібними ситуаціями щодня стикається юрист та нотаріус Каріна Дюваль.

Відкриття нового офісу. Фото: ForumDaily

Її новий офіс розташований у Південному Брукліні за адресою: 1400 Ave Z, Office 502, Brooklyn, NY 11235, за два кроки від метро Овеча затока. Світлий, просторий, але головне у правильному місці.

«Це серце всього російськомовного Нью-Йорка! Перший свій офіс зняла тут, коли жила на Лонг-Айленді. Я розуміла: туди масово люди до мене не доїдуть. А Шипсхед-бей — це центр нашої діаспори, сюди зручно добиратися, тому питання, де має бути новий офіс, у принципі, не стояло», — пояснила вона.

«Я літала на суди за океан щотижня»

Сьогодні через цей офіс проходять десятки історій: розлучення, спадок, правочини, довіреності, підтвердження громадянства, пошук архівних документів. Але сама Каріна наголошує: так було не завжди.

Під час пандемії її колишня, давно збудована практика фактично зупинилася. До цього вона багато років жила у США, але продовжувала вести справи з іншого боку океану. Літала на процеси в Росію іноді чи не щотижня, працювала із серйозними судовими суперечками, переважно в апеляційній інстанції. Вивчаючи і аналізуючи багатотомні відносини, аналізовані роками, знаходила у яких огріхи і успішно домагалася скасування багатьох оспорюваних рішень. В основному - це мультиюрисдикційні кейси по дітях та подружньому майну.. Коли перельоти припинилися, довелося знову збирати професійне життя вже в американській реальності. Пандемія звільнила час для навчання, якого ніколи раніше. Успішно здавши TOEFL, Каріна подала документи на програму LLM до юридичної школи Hofstra University і вже за рік отримала диплом. На цьому вона не зупинилася і продовжила навчання у престижній юридичній школі GMU, де здобула ще один юридичний ступінь. Період пандемії Каріна повністю заповнила навчанням, результатом якого стали два американські дипломи за три роки. Паралельно вона відкрила офіс у Брукліні, в якому приймала двічі на тиждень у вільний від навчання час. Каріна не планувала робити із цього надпопулярний офіс, але так вийшло само собою — через п'ять років після відкриття люди записуються на прийом за півроку і приїжджають не лише з усієї Америки, а й з інших країн. Звичайні рутинні доручення та інші повсякденні документи, які в Росії можна оформити на кожному кроці, в Америці стали унікальним, неймовірно затребуваним сервісом.

«Для професіонала багато згодом стає рутиною. Але для людини, яка стикається вперше з розлученням, спадщиною, продажем квартири — це завжди стрес», — зауважила Каріна.

Стресова ситуація посилюється тим, що в іншій країні доступ людини до професійної правової допомоги є дуже обмеженим.

За темою: Юридичні міфи, віра у які ускладнює нам життя: неймовірні історії від Карини Дюваль

«Каріна, ви – наш порятунок, порятунок для всього Брукліна», — каже її клієнтка Вікторія Б., яка протягом 23 років не могла розлучитися з чоловіком, який одного дня поїхав у Пітер, а Карина їй допомогла. Її клієнти, які спочатку з великою обережністю звернулися в офіс, діляться своїми відгуками та спостереженнями на Гугл-Бізнес-профайл. І жодні офіси та дипломи не говорять про юриста так промовисто, як виграні справи та задоволені клієнти. У Карини таких багато.

"Алло, ми шукаємо Олену"

Одна з найяскравіших історій, які згадує Дюваль, розпочалася майже як анекдот. До неї звернувся професор американського університету, вихідець із колишнього СРСР. Ще в роки навчання у МДУ він в результаті студентської вечірки…одружився. З того часу минуло багато років. Він давно переїхав до США, став професором, але не міг влаштувати особисте життя, оскільки вважав, що офіційно одружений, а про ту дружину пам'ятав тільки одне - її звали Олена.

«Свідоцтва про шлюб він не мав. Штампа в паспорті теж: він був громадянином Казахстану, а в іноземні паспорти у Росії позначки про шлюб не ставляться, – пояснила Карина Дюваль. — Він ніяк не міг влаштувати свою долю, бо не хотів порушувати закону, не хотів бути двоєженцем! І розлучитися не міг, бо не знав, з ким йому розлучатися».

Сьогодні таку інформацію шукати простіше: є цифрові реєстри. Але тоді єдиної бази не було. Довелося буквально вручну надсилати запити до кожного московського РАГСу — а їх близько сорока. Понад те, клієнт навіть пам'ятав точний рік реєстрації.

У результаті Каріна змогла розплутати цей клубок. Вона з'ясувала не тільки, де і коли був зареєстрований шлюб, а й те, що цей шлюб уже розірвано — у Саратові, звідки була його дружина.

Для людини, яка багато років жила у підвішеному стані, це стало майже фантастичним фіналом: «Він був дуже щасливий!» Багато років спеціалізуючись на міжнародних розлученнях, Каріна звернула увагу, що в більшості випадків розлучення робить людей щасливішими за шлюб.

ФоС,Рѕ: ForumDaily

Замок під Парижем, готель у Петербурзі та суперечка про те, що вважати спільним життям

Інша яскрава історія з професійного життя Карини Дюваль варта екранізації.

Громадянин США, який мешкає між Америкою та Європою, хотів розлучитися з дружиною, яка жила в Росії. Але дружина не збиралася розлучатися легко і спробувала перевести суперечку у французьку юрисдикцію. У чоловіка у Франції був замок, і саме на цій підставі вона вирішила вимагати гроші на своє утримання за французькими законами.

«Якби їх розвели у Франції, їй належало б дві тисячі євро щомісяця. Коли він до мене звернувся, щоб оформити розлучення у Росіїя здивувалася: 'А на яких підставах вона подає на розлучення у Франції?' Він відповів: 'У мене там замок'. — Ну і що? - Заперечила я. — Мало де в вас замок. Розлучення прив'язується до місця проживання одного з подружжя, але не до місця знаходження їхнього майна», - Передала діалог з клієнтом юрист.

Каріна направила до французького суду аффідевіт (письмове свідчення чи заява), і справа була закрита через відсутність юрисдикції.

Але на цьому історія не закінчилась. Поки тривало розлучення, чоловік встиг купити міні-готель у Санкт-Петербурзі. Дружина випадково дізналася про це та спробувала включити об'єкт у спільно нажите майно. Суд першої інстанції задовольнив її вимоги, та Чоловік звернувся до Карини для захисту його прав в апеляції. Апеляційний суд почав розглядати справу за правилами суду першої інстанції, допитував позивачку і свідків, які намагалися довести, що «милі сваряться – тільки тішаться», і процес розлучення, який вівся у трьох юрисдикціях, не може перешкодити великому і світлому коханню. Свідки говорили дуже чітко і злагоджено, поки один із них не дав свідчення, що він особисто відвозив подружжя з Нідерландів до їхнього «сімейного гніздечка» під Парижем. Але Дюваль розклала цю історію буквально за кілометри та години і показала суду, що за заявлений свідком час неможливо дістатися з пункту А в Нідерландах до пункту Б у Франції.

У результаті суд не повірив у версію про спільне життя, а спірний об'єкт визнали особистим майном чоловіка.

Однією з найвідоміших справ став розгляд апеляційної скарги матері-росіянки, яка відвезла дитину від чоловіка-фіна. Ми не називатимемо прізвища, хоча воно набуло всесвітньої популярності при подальшому розгляді справи в Європейському Суді з прав людини.

Молода петербурженка вийшла заміж за російськомовного фіна і переїхала до нього до Фінляндії. Там у них народилася дочка. Відносини між подружжям дали тріщину, і їй довелося з дитиною бігти до Росії. На її невдачу, Росія та Фінляндія є учасниками Гаазької конвенції про міжнародне викрадення дітей, і чоловік негайно розпочав процес повернення дитини. Дзержинський районний суд Санкт-Петербурга, уповноважений розглядати ці суперечки, ухвалив рішення на користь батька, і тоді мати дитини зв'язалася з Каріною, яка на той час жила в штаті Огайо. Карина полетіла до Петербурга, поринула вивчення матеріалів справи, знайшла і витягла на поверхню всі помилки, зроблені судом першої інстанції. Підсумок: блискавичне скасування попереднього рішення та винесення нового рішення на користь матері дитини.

В іншій справі мати забрала дитину з Англії, а чоловік звернувся до англійського королівського суду з вимогою передати йому опіку над дитиною. А потім – до російського суду з вимогою примусового виконання рішення англійського суду.

Він прорахував усе, крім одного. Коли англійський суд викликав до суду відповідачку, повістка та копія позову мали бути вручені їй особисто. Правило особистого вручення лежить в основі законодавства багатьох країн і, крім того, воно міститься у міжнародній конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних чи торгових справах. Для вручення документів відповідачу позивач звернувся у Санкт-Петербурзі до адвоката, яка мала підстережити відповідачку біля її роботи та особисто вручити документи. Але у цей день йшов дощ, що визначило всю подальшу долю цієї справи. Адвокат не захотіла мокнути. Вона зателефонувала до реєстратури клініки, де працювала відповідачка, та попросила її спуститися. Відповідачка миттю все зрозуміла, миттєво звільнилася з роботи, вийшла через запасний вихід, і… відлетіла на батьківщину до Північної Осетії. А адвокат, не мудруючи лукаво, відсканувала документи та відправила їй електронною поштою. Електронною поштою, Карле! І це при тому, що конвенція, яка визначає правила вручення судових документів, була прийнята далекого 1965 року, коли електронної пошти не було навіть у зародковому стані. Результат: російський суд не визнав винесене в Англії рішення через неналежне повідомлення відповідача про слухання справи — мама та донька отримали можливість вільно і відкрито жити в Росії, а до скарбнички Карини Дюваль додалася чергова перемога.

Коли одна помилка змінює долю квартири

Окрема велика тема у роботі Карини Дюваль — спадкові суперечки. Причому нерідко проблема виникає не через злий намір, а через те, що сім'я просто не знає, як працює закон.

Одна з таких ситуацій склалася, коли жінка похилого віку вийшла заміж. Вона була впевнена, що її квартира в будь-якому разі дістанеться дочці: заповіт було складено саме на неї. Але після її смерті з'ясувалося, що чоловік, навіть якщо він не згаданий у заповіті, має право на обов'язкову частку. Сам він, за словами Карини Дюваль, ні на що особливо не претендував і невдовзі також помер. Але його частка вже увійшла до складу спадкової маси, що залишилася після смерті, і законно перейшла його дітям.

«У результаті донька отримала лише частину квартири. Тепер вона володіє цією квартирою разом із сином цього чоловіка», — сказала юрист.

Це не та історія, де адвокат приходить і всіх рятує в останню мить. Але такі випадки найкраще показують, як часто люди звертаються до фахівців надто пізно.

Тема спадщини, за словами Дюваль, є однією з найконфліктніших та емоційно важких сфер її роботи. Особливо, коли діти живуть в Америці, а батьки, майно, помічники по господарству, сусіди та потенційні спадкоємці залишаються на теренах колишнього СРСР. Там достатньо одного невірного кроку, щоб квартира чи будинок пішли зовсім не тим людям, на яких розраховувала родина.

ФоС,Рѕ: ForumDaily

Іноді без юриста - глухий кут

Збоку може здатися, що довіреності, свідчення, архівні довідки та підтвердження — це «дрібні паперові справи». Але насправді, коли йдеться про міжнародні операції, все це обростає зовсім іншими додатковими складнощами. Наприклад, у день нашого з нею інтерв'ю Карині Дюваль довелося змінювати графік через похід до відомства за свідченням смерті. Документ був потрібен для справи спадщину на іншому континенті, і отримати його вдалося далеко не відразу.

«Для людини, яка знаходиться по той бік океану і не має потрібних знань і досвіду, це нездійсненне завдання», — наголосила вона.

Сама Каріна впевнена: її сила в тому, що вона знає систему по обидва боки океану.

«Я працюю в цій галузі 36 років, з першого курсу свого першого університету, коли практично дитиною зі шкільної лави прийшла працювати до суду загальної юрисдикції. Я в цьому варюся все життя, знаю цю багатогранну роботу з усіх боків і за будь-якого освітлення», — уточнила правознавець.

Все свідоме життя Карини присвячено юриспруденції, причому у різних країнах та у різні часи. Вона розпочала свою кар'єру та навчання у 1990 році у Харкові (Україна), у 1995-му продовжила навчання та роботу у Санкт-Петербурзі (Росія). Закінчивши юридичний факультет Санкт-Петербурзького державного університету, Каріна стала успішним адвокатом. Потім була Америка з новими університетами та продовженням професійного шляху. Якоїсь миті робота стала стилем життя Карини.

Вам може бути цікаво: головні новини Нью-Йорка, історії наших іммігрантів і корисні поради про життя в Великому яблуці - читайте все це на ForumDaily New York

Багато років я вела свій сайт Russian-Divorce.com, де описувала свої справи, наводила практику, ділилася досвідом зі своїми англомовними читачами. Одного дня мій читач, а тепер і партнер – професійний редактор Тім Толка сказав: 'У вас стільки матеріалу, люди повинні його прочитати. Я допоможу вам його видати. І допоміг. У результаті у нас вийшла трилогія, присвячена міжнародним справам та моїй багаторічній практиці у цій галузі. Мої діти – Максим та Денис Краснови – протягом року вичитували рукописи. Після внесення всіх коригувань книги нарешті вийшли та надійшли у вільний продаж. Наразі вони доступні на Амазоні», — резюмувала юрист.

Купити книги Каріни Дюваль можна за посиланнями:

• Cross Border Custody Battles: International Divorce & Custody Disputes
• Child Abduction & International Divorce: Case Studies in Custody and Parental Rights
• Family Law in The Russian Federation: Попередній перегляд Russian Family Code

Якщо у складній ситуації ви опинилися ви, домовитися про зустріч з Каріною Дюваль можна по email: [захищено електронною поштою].

Читайте також на ForumDaily:

Кримінальна історія та її значення у житті іммігранта

Повідомлення про наявність другого громадянства або посвідки: про які правові наслідки потрібно знати росіянам

Як правильно оформити довіреність, перебуваючи за кордоном

Хочете більше важливих та цікавих новин про життя в США та імміграцію до Америки? - Підтримайте нас донатом! А ще підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. Вибирайте опцію «Пріоритет у показі» і читайте нас першими. Крім того, не забудьте оформити передплату на наш канал у Telegram  і в Instagram- там багато цікавого. І приєднуйтесь до тисяч читачів ForumDaily Нью-Йорк — там на вас чекає маса цікавої та позитивної інформації про життя в мегаполісі.